Як зрозуміти, чого ти хочеш після декрету, якщо в голові каша

Коротко для тих, хто поспішає

Якщо після декрету в голові каша — це нормально
Ти одночасно хочеш багато різного, і мозок перевантажений
Питання «ким бути» не працює, краще питати «як я хочу жити»
Важливо відрізняти бажання від страхів
Не потрібно вирішувати все одразу і назавжди

Ясність — це процес, а не осяяння.

Знакома ситуація? –

Ти сидиш із чашкою чаю, дитина нарешті заснула, і в голові знову крутиться одне й те саме питання:
“Що мені робити далі..?”

-Повернутися на стару роботу?
-Шукати щось нове?
-Піти в онлайн?
-Залишитися з дитиною ще?
-Почати щось своє?

Але замість відповіді — туман. Втома. Відчуття, що всі навколо вже щось вирішили, а ти ніби застрягла між «вже не там» і «ще не тут».

Це не означає, що з тобою щось не так. Це означає, що ти в точці змін.

Чому після декрету так часто плутаються бажання

Після декрету ти інша. І проблема не в тому, що ти не знаєш, чого хочеш. Проблема в тому, що одночасно хочеш забагато різного.

Ти хочеш реалізації і спокою
Грошей і часу для дитини
Відчуття цінності і безпеки
Бути цікавою собі і не вигоріти знову

Мозок намагається скласти це в одну картинку — і не може. Звідси та сама «каша».

Чому питання «ким я хочу бути» тільки плутає ще більше

Питання «ким я хочу бути» звучить правильно, але після декрету воно часто працює проти тебе. Воно вимагає чіткості там, де її фізично ще немає. Назви професії. Рішення «надовго». Відповіді, яку можна красиво озвучити іншим.

А ти зараз не в точці ролей. Ти в точці життя.

Коли ти думаєш «ким бути», ти мимоволі починаєш підбирати варіант, який виглядатиме гідно. Який не соромно написати в резюме. Який можна пояснити родичам. І в цей момент ти слухаєш не себе, а уявного глядача.

Замість цього спробуй запитати інакше

Не ким я хочу бути – а “ЯК Я ХОЧУ ЖИТИ?”
Яким має бути мій звичайний день?
Скільки енергії в мене реально є?
Який ритм мене тримає, а який виснажує?
Яких грошей мені достатньо на цьому етапі?

Одна моя подруга після декрету постійно поверталася до питання: ким я хочу бути далі. В голові крутилися варіанти — повернутися в маркетинг, піти в онлайн, перевчитися на щось нове. Але жоден не викликав полегшення.  Вона ніяк не могла визначитись.

Коли вона спробувала відповісти не на «ким», а на «як», картина почала змінюватися. Виявилось, що їй важливо мати вільний ранок, щоб приділити час родині, можливість відлучитися з роботи на годину щоб зустріти дитину зі школи і відвести на заняття плаванням. Вона визначилась, що любить спілкуватися з людьми, допомогати та давати поради. Вона не хотіла зайвої напруги та відповідальності. Та після безсонних ночей вона фізично не витримувала дедлайнів і постійних дзвінків. І водночас їй було важливо заробляти, щоб не відчувати залежності. Вона проаналізувала свій попередній досвід, вона була досить успішним спеціалістом.

У цій логіці частина варіантів відпала сама. Не тому, що вони «погані», а тому, що не вкладалися в її життя зараз. А натомість з’явився інший шлях — повільніший, менш гучний, але її.
Вона оновила знання та знайшла роботу – допомагає, навчає новачков для великої організації.

І саме це принесло не миттєву впевненість, а внутрішній спокій.

Як розплутати кашу в голові по кроках

Не потрібно різко все вирішувати. Потрібно поступово наводити ясність.

Крок 1. Визнати, що ти маєш право не знати

Ти не зобов’язана мати план на п’ять років. Ти не відстаєш. Ти в процесі.

Декрет — це не пауза в житті. Це велика внутрішня перебудова. І після неї рідко буває одразу чітке «я знаю».

Крок 2. Відокремити бажання від страхів

Дуже часто ми плутаємо «я не хочу» з «мені страшно».

Запитай себе

Я не хочу це робити?  – Чи я боюся, що не впораюся?
Мені це не цікаво? – Чи я боюся осуду?
Це справді не моє? –  Чи я просто втомлена?

Наприклад, думка «я не хочу повертатися в професію» може насправді означати «я боюся, що вже не така хороша, як раніше».

Крок 3. Подивитися на себе зараз, а не до декрету

Ти не зобов’язана будувати майбутнє на базі минулого досвіду. Він може бути опорою, але не кліткою.

Можливо, раніше ти була готова працювати по 10 годин. Зараз — ні. І це нормально. Можливо, раніше тебе драйвили дедлайни, а зараз важливі передбачуваність і сенс.

Крок 4. Дозволити собі проміжний варіант

Не все має бути назавжди.

Можна обрати варіант «на зараз»
Можна спробувати і передумати
Можна піти маленькими кроками

Часто ясність приходить не до рішення, а під час дії.

Що робити, якщо ясності все одно немає

Іноді самій дуже складно побачити картину цілком. Ти всередині процесу, у втомі, в емоціях, у щоденній рутині.

У таких випадках добре працюють структуровані тести, письмові вправи і підтримка інших жінок, які проходять схожий шлях. Не для того, щоб хтось сказав тобі, ким бути. А щоб ти нарешті почула себе.

Ольга Анісімова

Привіт, я Ольга, адміністратор сайту “Вільна мама” та мама близнюків.
Зараз я намагаюся поєднати фріланс та материнство.
Мої професійні інтереси – це розробка та просування сайтів, комп’ютерний дизайн.
Цікавлять також логіка, психологія.
Сподіваюся мої статті допоможуть тобі знайти натхнення, практичні поради та корисні ресурси для щоденного життя.

Завжди рада спілкуванню! Пиши мені на пошту або залишай коментарі – разом ми зробимо материнство яскравішим.